CIDOC

Документація є важливою для всіх аспектів діяльності музею. Колекції без належної документації не є справжніми «музейними» колекціями.

Міжнародний комітет з документації (CIDOC ICOM) опікується стандартизацією музейної документації для обліку, опису та презентації колекцій, зокрема, у цифровій формі, надає поради поради щодо їх впровадження. Саме на базі CIDOC розвиваються методи та стандарти, які використовуються для розбудови європейської цифрової інфраструктури культурної спадщини, обміну та агрегації даних, забезпечення функціонування міжнаціональних цифрових ресурсів. CIDOC збирає та надає можливість прямого спілкування між кураторами, бібліотекарями, музейниками та іншими спеціалістами, в сферу інтересів яких входить робота з документаційним забезпеченням, реєстрацією, управлінням інформацією, цифровізацією та комп'ютеризацією музеїв.

Основні цілі CIDOC: сприяти розробці та впровадженню програми ICOM; розробляти та реалізовувати програму заходів, спрямовану на розвиток музейної документації та методів документування інформації; забезпечувати платформу для спілкування, співпраці та обміну інформацією між музеями, музейниками та тими, хто займається музейною документацією; надавати поради ICOM щодо музейної інформації та документації; співпрацювати з національними комітетами ICOM, регіональними організаціями, іншими міжнародними комітетами та афілійованими організаціями з питань, що стосуються конкретного мандату комітету та загальних інтересів ICOM.

Протягом років існування комітету, його членами було розроблено низку стандартів, зокрема таких, як Базова концептуальна модель CIDOC (CRM) (ISO 21127, формалізована онтологія, що містить визначення семантичних конструкцій для опису об’єктів і процесів у царині культурної спадщини); CDWA (рекомендації щодо опису мистецтва, архітектури та інших культурних творів), CDWA Lite (XML-схема кодування основних описів творів мистецтва і матеріальної культури), CCO (Каталогізація культурних об’єктів – принципи опису культурних об’єктів та їхніх зображень), LIDO (XML схема для опису та обміну даними про різноманітні об’єкти спадщини: мистецтва, природознавства, техніки тощо).

Ці та інші документи є результатом співпраці зацікавлених фахівців, об’єднаних у відповідні робочі групи в структурі CIDOC. Кожна така група опікується певним тематичним напрямком, має конкретні завдання та плани роботи. Вони є цілком відкритими для всіх членів комітету. Загалом протягом всієї історії CIDOC у його складі функціонувало понад 30 різних робочих груп, зокрема:

● Робоча група з питань археологічних пам’яток. Була створена у 1992 році з метою розробки  міжнародного стандарту інвентаризації археологічних пам'яток. Робоча група сприяє комунікації між національними та міжнародними органами, відповідальними за реєстрацію та захист археологічних пам’яток.

● Робоча група з проблем кореферентності. Група функціонує з 2007 року, розробляє методи унікальної ідентифікації об’єктів для спільного використання, зокрема, в контексті побудови цифрових банків знань та глобальних розподілених систем.

● Робоча група з розробки Базової концептуальної моделі CIDOC CRM, формалізованої онтології, що містить визначення семантичних конструкцій для опису об’єктів (рухомих, нерухомих, нематеріальних) і процесів у царині культурної спадщини. Робота над CIDOC CRM була розпочата у 1994 році. Станом на сьогодні документ визнаний міжнародним стандартом (ISO 21127).

● Робоча група зі збереження цифрових матеріалів. Група зосереджена на проблемі довгострокового збереження цифрової спадщини та способах документування цього процесу, розробляє та надає рекомендації щодо збору та збереження даних у цифровій формі.

● Робоча група з розробки цифрової стратегії. Метою робочої групи, що була створена у 2018 р., є напрацювання матеріалів та рекомендацій, які можуть допомогти музеям у процесі розробки цифрової стратегії.

● Робоча група зі стандартів документації опікується розробкою та популяризацією стандартів музейної документації. Учасники групи заохочують музеї та розробників застосовувати стандарти та рекомендації, які розробляються та підтримуються робочими групами CIDOC.

● Робоча група з питань нематеріальної культурної спадщини виступає платформою для обміну досвідом, розробляє методи, займається питаннями документації та доступу до інформації у сфері нематеріальної культурної спадщини. Члени групи працюють над створенням словників, стандартів та рекомендацій щодо нематеріальної культурної спадщини.

● Робоча група з розробки стандарту метаданих LIDO, що широко використовується для інтеграції даних у зведені каталоги та веб-презентації колекцій оцифрованої спадщини, а також як попередній крок для переходу до семантичних форматів, таких як CIDOC CRM або EDM (онтологічна модель платформи Europeana). Група опікується розвитком LIDO, підтримує відкритість стандарту, його придатність до ефективного прикладного застосування, готує документацію та супровідні, а також служить джерелом для отримання актуальної інформації про досягнення по темі.

● Робоча група «Linkedart», працює над створенням спільної моделі для опису мистецтва на засадах Linked Open Data.

● Робоча група з імплементації музейних процесів, опікується створенням формалізованих та уніфікованих описів робочих процесів, які можуть бути використані різними музеями та галереями для розробки власних методик та інструкцій. Робочі процеси розробляються з орієнтацією на BPMN – нотацію для моделювання бізнес-процесів, яка була стандартизована у 2010 році.

● Робоча група «Семантичні дослідницькі середовища», яка займається дослідженням та розробкою віртуальних дослідницьких середовищ (VRE), можливостями опису та аналізу музейних даних засадах Semantic Web, їх впливом на документацію та методи документування інформації.

● Робоча група «Інформаційні центри», що об’єднує ряд організацій, які супроводжують документацію, чи збирають статистичні дані про музеї у різних країнах світу.

З метою систематичного та регулярного інформування щодо діяльності та новин CIDOC передбачено цілу низку спеціальних інструментів та майданчиків: офіційний сайт комітету та ресурси окремих його проєктів, тематичні сторінки у соціальних мережах, щорічний бюлетень, семінари, конференції, тренінгові програми тощо.